Щербина С.В., вчитель української мови та літератури Созонівського навчально-виховного комплексу

Особливості застосування ІКТ на уроках української мови та літератури: практика, досвід

Автор ділиться досвідом застосування ІКТ на уроках української мови та літератури, пропонує власні педагогічні доробки з означеної теми, аналізує особливості мультимедійної підтримки на різних етапах уроку

Педагогічна професія – одна з найдавніших. Виникла вона на початку розвитку  людства у зв’язку з потребою передавати знання і навички.

В сучасному світі вчитель посідає далеко не останнє місце в  житті та здоров’ї учнів, адже основну частину свого дня вони проводять у школі.

Обов`язковим компонентом підготовки сучасного педагога є оволодіння ним сучасними технологіями отримання і передачі учням нової інформації. Двадцять-тридцять років тому (коли я починала свою педагогічну діяльність) і учень, і вчитель жили в досить повільному світі зі стабільними  програмами, підручниками, державною системою забезпечення навчальними посібниками від розробок на весь курс планів уроків до таблиць, навчальних діафільмів, кінофільмів, навчального телебачення тощо (до речі, таблиці та навчальні діафільми з української мови та літератури, дбайливо каталогізовані, і зараз зберігаються в музейній кімнаті історії школи).

Усе змінилося із появою у сільських школах ПК та бажанням як учнів, так і вчителів опанувати  основи комп’ютерної грамотності. Тож уже на початку  нового тисячоліття відбувся справжній наплив щойно створених на замовлення Інституту інноваційних технологій і змісту освіти  МОН України ППЗ з української мови та літератури (зокрема, апробація одного з них – ППЗ Українська мова. 7 клас: ЗАТ «Мальва», 2007 – проходила у нашому навчальному закладі). Далі були посібники для 8-11 класів, що спонукало мене пройти спеціалізовані курси при Кіровоградському ОІППО імені В.О.Сухомлинського (це засвідчив  сертифікат MICROSOFT про навчання за курсом «Основи інформаційно-комунікаційних технологій» за програмою «Партнерство в навчанні» (KRVG №448 від 30.06. 2008 р.)).

Сьогодні, за якихось 5-6 років, ПК стали невід`ємною частиною реальності. Їх використовують як на роботі, так і вдома в години дозвілля. Майбутня професійна діяльність більшості учнів буде пов`язана з використанням комп`ютерної техніки, тому школяреві слід звикнути до того, що комп’ютер – це звичайний пристрій, використання якого допомагає йому отримувати нові знання, а не тільки гратися в різні ігри.

Впровадження в практику роботи з учнями  ІКТ  дає змогу зацікавити їх  самостійним пошуком різних джерел інформації, розвивати   творчі здібності, критичне мислення,   вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки, бо у сучасному інформаційному просторі дана технологія є актуальною.

В своїй педагогічній практиці, працюючи з колективом учнів як класний керівник та як учитель української мови та літератури,  із задоволенням розкриваю  для себе та своїх вихованців  великий потенціал, закладений у сучасних ІКТ та можливостях мережі Інтернет.

Тож насамперед як учитель мови та літератури надаю  перевагу впровадженню таких технологій: мультимедіа (проекти, презентації); ППЗ (електронні підручники); окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації). Кількість мультимедійної підтримки  може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з  ІКТ змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.

Можу поділитися із колегами мультимедійними власними уроками з української мови з таких тем: «Лексикологія й фразеологія» (11 клас), «З фізкультурою хто дружить – за здоров’ям той не тужить». Текст, його структура. Тема й основна думка тексту. Види зв’язку речень (повторення)» (6 клас), «Навчай інших – і сам навчишся». Розділові знаки між частинами складносурядного речення. Соціокультурна лінія. Життєвий шлях С.Г.Максютіна – одного з реформаторів освіти на Кіровоградщині (до 100-річчя від дня його народження – листопад 2014 року) (9 клас),  «Село моє – моя висока доля, для мене ти – єдине у житті». Діалог, його розігрування відповідно до серії малюнків, запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з особистими враженнями від певних подій, спостереженнями, обміном думками, життєвим досвідом учнів, етикетного характеру» (6 клас),  «Вулицями рідного міста». Побудова речень із дієприкметниковими зворотами; синоніміка складних і простих речень із дієприкметниковими зворотами» (7 клас) (останні два передбачають використання презентації в програмі Power Point, видовищні та ефективні в роботі над інформацією, і створені з залученням краєзнавчого матеріалу до 75-річчя Кіровоградської області). Також вважаю доцільним до уроків розвитку зв’язного мовлення створювати міні-підручники – систему додаткових вправ, схем, таблиць (що було підготовлено у запропонованих уроках для 11 та 6 класів).

На уроках української літератури віддаю перевагу створенню як власних, так і дитячих проектів-мультимедійних презентацій у програмі Power Point біографії письменників (все почалося ще у 2008 році зі слайд-шоу «Я належу людству як художник…» (Життєва доля О. Довженка) (11 клас)). На сьогоднішній день у педагогічній скарбниці маю досить цікаві уроки-презентації: «Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене». Іван Карпенко­-Карий – актор «театру корифеїв» (10 клас), «Екскурсія-прогулянка вулицями Єлисаветграда­-Кіровограда «Володимир Винниченко і наше місто»» (10 клас), «З Україною в серці». Олег Ольжич» (11 клас) – це класичні зразки проектів життєвого шляху та творчих обдарувань означених письменників; інші – такі як: «Шевченко – художник» (9 клас), «Гуманістичний пафос образу Сікстинської Мадонни у творах  Рафаеля та Франка» (10 клас),  «Хронотоп  як ключ до розуміння історичної поеми Л. Костенко «Берестечко» (11 клас), «Школа вчителем стоїть…» Твори В.О. Сухомлинського про шкільне життя» (5 клас) – розкривають або одну із граней таланту митця, або ж аналізують один із творів представленого автора.  А ще мене як педагога не може не тішити той факт, що, надихаючись моїм прикладом у дослідницькій діяльності (мова йде про компаративний аналіз (зі створеною презентацією, звичайно ж!)  «Вдивляється Тарас у душу України…» (Шевченківська тематика у творах Олега Щупляка), надруковано в  журналах:  «Українська  література  в  загальноосвітній  школі». – №3, 2014. – С. 47-48 та  «Українська  мова  і  література  в  загальноосвітній  школі». – №5, 2014. – С. 35-45), учениця нашої школи Дилюрман Олена у 2013-2014 н.р. до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка написала власне дослідження «Роздуми Т.Г. Шевченка про долю України в його щоденнику (1857-1858 рр.)», яке унаочнила презентацією у програмі Power Point (посіла ІІІ місце в області).

Працюючи над реалізацією завдань Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, готуючи вступний урок з української літератури за новою програмою в 6 класі, створила три презентації у програмі Power Point: «Історія виникнення книги», «Як створювалися рукописні книги у Київській Русі» та «Пам’ятники книгам». Це не означає, що їх обов’язково всі треба застосовувати на даному уроці, учитель може мати право вибору і запропонувати цю тему для дитячого повідомлення, проекту тощо (колеги можуть ознайомитися із конспектом уроку в  журналі «Українська література в загальноосвітній школі». – №7-8, 2014. С. 40–45 – «Книги – перли із перлин». 6 клас. Книжка в житті людини. Письменник – особливо обдарована людина, його праця  над художнім твором. Розповідь про те, як «робиться книга».  Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору.).

Безперечно, зацікавлена, усвідомлена робота учнів підвищує рівень їхніх навчальних досягнень, хоча справжні плоди роботи вчителя-словесника, на мою думку, неможливо побачити.  Якщо ми ставимо сьогодні за мету сформувати людину з високими моральними чеснотами і жити в досконалому суспільстві, то мусимо взяти на себе відповідальність за всебічний розвиток особистості, яка буде конкурентоспроможною в сучасному соціумі. У цьому плані пригадую слова свого викладача Л.В.Куценка: «Філологи – це найнебезпечніший і найсвятіший фах…Решта вчителів у школі працюють із розумом та головою, а філологи – із серцем і душею. Вони посередництвом слова душу формують…Філологи – молодці, вони свідомі своєї місії…».

Тож, шановні мої колеги-філологи, крокуймо в ногу з часом, будьмо професійно компетентними, бо саме від нас залежить майбутнє наших дітей, майбутнє держави!